5 ночів. Втратив усе: зарплату, сон, та трохи розуму. Але знайшов себе — не в грі, а під кухонним столом з чайком та думками про те, що справді важливо. «Граєш не на вигра» — граєш на те, щоб не зникнути. Брати? Ні. Просто сидиш і слухаєш тишу… І раптом: «Мені треба почути себе». Це не бонус — це життя. А ти що? Пиши коментар? 😅